вівторок, 29 березня 2022 р.
Настане день, коли закІнчиться війна,
Коли замовкнуть стомлені гармати,
І на коліна упаде - ВОНА,
Красива Жінка, Воїн, Дочка, Мати!..
Незламна й сильна, чиста мов роса,
Ти не вклонялася ні кулям ні осколкам,
Хіба що, от ...посивіла коса,
Та, ще з’явились зморшки біля ока...
І вперше, не ховаючи очей,
Сльозою, душу вмиє зачерствілу,
Коли рука дитяча на плече
Так обережно ляже і несміло.
І стогін, мов обірвана струна
Зірветься з вуст, нестриманих, гарячих
- Хай буде прОклята навіки, ця війна,
А хто її затіяв - ті тим паче!
- Моє маленьке сонечко, пробач!
Тебе ніколи більше не покину!...
Нестерпно душу рве дитячий плач...
І чуть його, на всеньку Україну...
Е. Дубров
вівторок, 31 серпня 2021 р.
Підписатися на:
Дописи (Atom)